Абрикос в Підмосковї: посадка, вирощування і догляд

Коли хочеться смачних екзотичних фруктів, ми звикли ходити за ними в магазин. Однак часи змінюються, і сьогодні ви можете виростити абрикос навіть в умовах Підмосков’я. Це буде міцне дерево з високою врожайністю, солодкі плоди якого подарують смак сонця і радість.

Цьому сприяє робота селекціонерів, які вивели зимостійкі, витривалі сорти, вони спокійно ростуть у цій місцевості. Сьогодні я докладніше розповім про те, як вирощувати і доглядати за абрикосом в саду Підмосков’я, щоб він кожен рік радував вас хорошим урожаєм.

Особливості вирощування культури в Підмосков’ї

Абрикос – фрукт, який легко можна виростити на присадибній ділянці Підмосков’я. Важливо створити для нього необхідні умови, щоб рослина не боліло і не загинуло. Головне – забезпечити багато тепла і сонця, адже це південний вид культури.

Важливо приділити увагу вибору сорту, який буде рости в саду. Його основною ознакою є самоплідність, коли рослина виконує запилення без участі сторонніх організмів.

У Підмосков’ї частіше вирощують ранні сорти, вони плодоносять у другій половині літа. Всі вони швидкоплідні, їх можна отримати методом щеплення на підщепу.

Для посадки використовують посадковий матеріал сорту, вже успішно адаптований в регіоні. Це дозволить отримати:

  1. більш морозостійка;
  2. добре росте рослина.

При відсутності такого матеріалу можна використовувати саджанець:

  • сибірських;
  • далекосхідних видів.

Вони стійко переносять холоду, і клімат Підмосков’я буде їм цілком придатним. Не слід використовувати південні, азіатські сорти. Такі молоді саджанці загинуть або замерзнуть, адже не зможуть перенести суворий клімат.

Методи розмноження

Виростити абрикос з кісточки, це нескладно. Основна відмінність даного методу – те, що нове дерево не завжди збереже ознаки материнської рослини. Для посадки використовують самі великі кісточки з перестиглих фруктів.

Посадку виконують одним з трьох способів.

Відразу після отримання кісточки з плоду

Процес виконують в кінці липня або початку серпня, поглиблюючи матеріал на 5-6 см в грунт. У цьому випадку кісточки дадуть сходи, головне – вберегти їх від нападок гризунів, які люблять поласувати подібними посівами. Саме це робить даний спосіб не дуже затребуваним.

Читайте также:  Окулірування плодових дерев - особливості, строки, рекомендації та відгуки

Природна стратифікація

Спочатку кісточки підсушують, а висаджують восени, в перші заморозки. Потім матеріал відбирають, укладаючи в воду. Ті кісточки, що потонули, вважаються хорошими, їх і використовують при посадці.

Спочатку готують траншею глибиною на 1 штик лопати. У неї укладають шарами:

  • перегній;
  • траву;
  • чорнозем;
  • пісок.

Кісточки повинні розташовуватися на 5 см вглиб від поверхні землі. Його прикривають травою і перегноєм.

При грамотному догляді в травні наступного року виростають міцні саджанці. Потім їм потрібна захист від шкідників до осені, після рослини пересаджують на постійні ділянки.

Штучна стратифікація

Кісточки можна висаджувати і навесні. Їх треба підготувати, уклавши в кінці січня в ємності з дренажним отвором.

Ящики повинні бути наповнені вологим піском. Їх прикопують в промерзлих грунт або розміщують:

  1. у підвалі;
  2. в іншому прохолодному місці.

Там вони перебувають до весни. Потрібно стежити, щоб земля усередині була вологою завжди. В кінці квітня саджанці пересаджують у відкритий грунт так, як і при природному стратифікації.

Вибір місця на ділянці

Для посадки беруть саджанці, куплені або вирощені з кісточки, вік яких варіюється від 1 до 2 років. Їх висаджують, правильно вибравши місце. Це не повинна бути низина, рослині потрібно:

  1. багато тепла і сонця;
  2. ніяких протягів.

Небажано використовувати південні схили, адже на припеке вегетація починається раніше, що шкодить рівнем зимостійкості культури. Також у цьому випадку цвітіння найчастіше збігається з останніми весняними приморозками.

Важливо враховувати і склад ґрунту, який повинен бути повітропроникним. Небажано допускати затоплення водою або перезволоження грунту, адже це загрожує загибеллю рослини.

Потрібно приділити увагу складу грунту. Якщо це глинистий складу в нього додають торф і пісок в рівних частинах. Ідеальними є суглинки і легкосуглинкові ґрунти із слабокислою або нейтральною реакцією.

Читайте также:  Груша Бергамот: опис сорту, фото, відгуки

Правила посадки

Краще всього висаджувати абрикоси поруч з грушами, кленом і дубом, ясеном. У цих дерев потужна коренева система, тому нові дерева обов’язково приживуться.

Посадку проводять так, щоб між рядами дерев було не менше 6 м, а між саджанцями в ряду – не менше 4 м. Спочатку землю глибоко перекопують, вносять добрива з урахуванням вмісту в землі поживних речовин.

Лунки глибиною 60-70 см наповнюють:

  • шаром дренажу у вигляді керамзиту;
  • перегноєм і суперфосфатом.

Всередину заливають воду, по центру ямки розміщують саджанець, вільний простір наповнюють заздалегідь підготовленої землею, обережно ущільнюють її. При цьому коренева шийка повинна бути на рівні 2-3 см вище поверхні землі. Рослини рясно поливають, використовуючи 2 відра води, проводять мульчування пристовбурового кола.

Особливості догляду

Вирощування абрикоса вимагає правильного догляду за культурою. Це сприяє доброму розвитку і рясного плодоношення.

Полив

Рослині потрібен регулярний полив. Не можна допускати пересихання кола навколо стовбура.

Якщо саджанець був посаджений весною, поливати його припиняють на початку серпня. Це дозволяє підготувати рослину до зими.

Підживлення, прополювання і розпушування

Культура потребує підгодівлі, яку вносять з 2 року життя абрикоса. Зазвичай використовують:

  • ранньою навесні – азотні сполуки;
  • влітку – добрива з фосфором у складі;
  • восени – перепрілий гній.

Також потрібно вчасно прополювати пристовбурне коло, рихлити землю, прибирати опале листя. Все це дозволяє уникнути розвитку грибкового захворювання.

Обрізка

Рослині потрібно формуюча обрізка сильних пагонів довжиною більше 50 див. Вона дозволяє сформувати крону, яка не повинна бути загущеною.

Корисною є санітарна обрізка, яку виконують навесні. У цей час потрібно видаляти:

  • засохлі;
  • підмерзлі гілки.

Місця зрізів змазують садовим варом.

У молодих саджанців можна видаляти нижні гілки, їх укорочують тільки після того, як культура почне приносити плоди. Все це важливо для дерева, адже сильно впливає на його санітарний стан, рівень врожайності.

Побілка

З жовтня до грудня виконують побілку культури. Це дозволяє вберегти її від опіків взимку і навесні, захистити від сильних холодів, грибкових хвороб.

Читайте также:  Верба плакуча: посадка й догляд, фото в ландшафтному дизайні

Для побілки використовують готову суміш, розведену мідним купоросом. Можна зробити склад самостійно. У нього входить:

  • глина;
  • мідний купорос;
  • гашене вапно.

Білити слід як стовбур, так і скелетні пагони.

Зимівля

Молоді саджанці потребують укриття на зиму. Для цього їх вкривають куренем з палиць, обтягнутих агроволокном. Нижню частину дерев присипають землею. Щоб захистити від холоду дорослі дерева, їх потрібно вкрити мішковиною.

Взимку слід засипати пристовбурові круги снігом. Це дозволить захистити коріння, поповнити запас вологи.

Хвороби і шкідники

Абрикос, як і інші плодові культури, страждає від захворювань. Серед найбільш небезпечних можна виділити:

  • грибкові;
  • вірусні;
  • бактеріальні патології.

Часто дерева страждають від нашестя довгоносиків і гусениць листовійок. Позбутися від шкідників можна з допомогою спеціальних препаратів.

Страждають абрикоси і від грибка коккомікозу і борошнистої роси. Щоб вберегти культуру від цих проблем, в активній фазі росту її обробляють хімічними засобами в якості заходів профілактики.

Короткі висновки

  • Розмножувати абрикоси можна як шляхом вирощування з кісточки, так і посадкою куплених саджанців.
  • Щоб виростити їх на ділянці в Підмосков’ї, важливо правильно вибрати місце на ділянці з урахуванням вимог культури до мікроклімату: багато світла і тепла, ніяких низин і протягів.
  • Культура досить вимоглива до складу грунт, ідеальним варіантом є суглинок або легкий суглинистий складу з нейтральною або слабокислою реакцією.
  • Дерева вимагають регулярного поливу, регулярного розпушування і прополки, підживлення, своєчасної обрізки і ретельної підготовки до зими.