Я вирощую помідори вже майже два десятки років — і поки що одним з моїх улюблених моїх сортів є «Москвич». У цьому матеріалі я розповім вам, що цей сорт цікавий, як його правильно садити і як за них доглядати.
Особливості сорту
З’явився в 70-х роках минулого століття, цей сорт (до речі, він був виведений в інституті їм. Н.І. Вавілова) був спеціально створений для вирощування в досить важких умовах, зокрема, таких як в республіках Комі і Карелія, в Мурманської і Архангельської областях.
Мало того, що він може рости в таких кліматичних зонах у відкритому грунті, так він ще й дає там гідний урожай.
Тепер поговоримо про відмітних особливостях «Москвича»:
- Цей сорт є ранньостиглим. Якщо літо прохолодне, то у відкритому грунті плоди дозрівають приблизно за сто днів, а якщо літо звичайне, то тоді варто орієнтуватися лише на дев’яносто днів.
- У сорту дуже міцні кущі, хоча не дуже високі, зазвичай не більше сорока сантиметрів.
- Облистяність не дуже сильна, листя зелене, темного відтінку, злегка гофровані.
- Сорт є детерминантний, він припиняє свій ріст, як тільки на головному стеблі утворюється 3-4 кистей.
- Форма плодів округла, іноді плоско-округла. В районі плодоніжки виникає легка ребристість.
- Сорт дуже стійкий до хвороб.
- Основне застосування плодів даного плоду — столове. Ці помідори не тріскаються, коли їх маринують, також з них виходить прекрасна томатна паста.
- Середній плід даного сорту досягає 60-80 грам.
- Шкірка у плодів досить щільна, але не жорстка.
- Смак плодів, коли вони досягнуть стиглого стану, солодкуватий, насичений, без, як це часто буває, водянистості.
- Кількість цукрів у соці цих томатів доходить до 3% (звідси й описаний вище солодкий смак).
- Кількість сухих речовин в соку може досягати 6%.
