Подруга довго і докладно скаржилася по телефону на те, що вирощує «тугодума». Вже й насіння цієї квітки довго проклевывались, і розсада повільно обзаводилась листям… Заочно я вирішила, що ні за що не зв’яжуся з подібними вазонами. Але коли приїхала до подруги в гості і побачила її рясно квітучих «вихованців», як справжня жінка, одразу ж змінила свою думку на протилежну і твердо вирішила: «Хочу»! Сказано — зроблено, в той же день, повертаючись додому, заїхала в квітковий магазин і купила аж три пакетика насіння…
Чим відрізняється цей рідкісний квітка?
Це трав’янистий декоративно-квітучий багаторічник. Правда, багато людей вирощують цинерарію, чекають її цвітіння (воно триває близько 6 тижнів), а потім викидають вазон.
Його рід широкий — він налічує до 50 видів. Однак на наших підвіконнях можна побачити тільки цинерарію криваву або закривавлену (вона ж гібридна). Так, спочатку квіти такої рослини були червоними, але тепер, завдяки селекції, вони сяють всіма відтінками веселки. Також рослина відомо під назвою жовтозілля.
Ось як виглядає цей вазон:
- кущик до 60 см заввишки, частіше більш компактний (близько 30 см);
- серцеподібні листки з зубчастими краями, великі (доростають до 10-20 см);
- яскраві (іноді двоколірні, з білими серединками) квітки зібрані в кошики.
Цвіте вазон з грудня по червень. Вирощена з насіння цинерарія зацвіте через півроку.
Вона не тільки прикрашає будинок, але і бере участь в процесі фотосинтезу, а якщо вірити сучасним вченим, то ще й очищає повітря від небезпечних сполук.
З-за форми цієї квітки його іноді плутають з маргаритками. Хоча сучасні декоративні маргаритки майже завжди мають пишні рідкісні квіти, а цинерарія — це щиток з квітів, пелюстки яких розташовуються в один ряд.