Почула про це дереві у знайомих і почала шукати. Так як я живу в маленькому містечку, на місцевому ринку продаються не всі сорти дерев, а розплідників в окрузі немає, відразу підключила інтернет.
І виявилося, що то сорт дуже рідкісний, то його скрізь розкупили — кілька днів не могла знайти саджанці, поки не зрозуміла, що назва продавці пишуть по-різному. Хані, Хоні, Хоней Крісп — як тільки не називають цю яблуньку! Але тепер я рада, що не опустила рук і таки відшукала заповітний саджанець. Яблуня зросла — вогонь!
Плюси і мінуси даного сорту
Переваг у цього сорту набагато більше, ніж недоліків.
Так, садівники поважають Хані Крисп, тому що:
- ця зимостійка яблуня не боїться наших морозів (до -35 градусів стовбур можна не утеплювати);
- сорт високоврожайний (скажімо, дерево-шестирічка дає від 6 до 9 кг плодів);
- він пізньостиглий, зимовий;
- плоди можуть відмінно зберігатися всю зиму (пролежавши в погребі навіть 6 місяців, вони абсолютно не втрачають своїх якостей);
- смак плодів приємний, кисло-солодкий, десертний;
- яблука виходять великими, червоними, красивими, товарними, та ще й відмінно переносять транспортування;
- цей сорт не боїться грибкових хвороб.
Хані Крисп — дерево, яке можна побачити не лише в Росії, Україні чи Білорусі. На територіях цих країн сорт з’явився тільки з 90 років минулого століття, а ще раніше став популярним у Західній Європі, Канаді і США.
Є у нього недоліки?
- Хоч при тривалому зберіганні яблука залишаються твердими, але під їх шкіркою з’являються темні плями.
- Якщо щедрий урожай, яблука обсипаються з дерева.