Вперше я побачила цю квітку на фото, які сестра прислала зі свого медового місяця, проведеного в Таїланді. Фото готельного дворика, де відпочивали молодята, було таким гарним, що я навіть використала його як заставку на комп’ютері.
Звичайно, побачені там рослини здавалися чимось ефемерним, закордонним і недосяжним… І тут раптом в одному з інтернет-магазинів (наших, не китайських) я бачу насіння плюмерії, і на фото — той самий білосніжна квітка із золотистою серединкою!
Звичайно ж, я їх відразу купила. На всякий випадок замовила аж три пакетики, раптом не відразу розберуся, як пророщувати, і частина насіння загине…
Кілька способів пророщування насіння плюмерії
Насіння цієї культури можна купити або зібрати. Ось як виглядають стручки, зібрані з домашнього або готельного куща. Для того, щоб вони проросли, потрібно взяти старий стручок (насіння дозрівають до 9 місяців):
А це — насіння, принесені з магазину:
Часто люди привозять насіння плюмерій з відпустки. І вони навіть приживаються, але вийшло рослина потім доводиться весь час підрізати. Справа в тому, що на батьківщині (Таїланд, Балі, Гаваї, Центральна Америка) плюмерія — це вічнозелене паркове дерево, рідше кущ. Рослина доростає до 3 метрів у висоту.
Є і квіти, виведені спеціально для вирощування в будинку. Вони виростають більш компактними (хоча більшість з них теж не проти вирости до 2 метрів). Тому я б радила купувати насіння саме кімнатних сортів плюмерії — напівкарликова або карликових.
До того ж, взявши насіння в парку або навіть у власному вазоні, ви ніколи не будете на 100% впевнені, що вийшло рослина повністю передасть сортові ознаки своєї «мамки».
До речі, на упаковці з насінням може бути зазначено іншу назву квітки — франжіпані. Це неофіційна назва плюмерії (воно дано на честь маркіза Франжіпані, активно використовує запашну квітку цієї рослини для створення парфумів).
