З приходом весни посилюється сокорух. Дерева в саду потрібні живильні елементи, щоб нарощувати біомасу, а також підготуватися до цвітіння і плодоношення. Протягом сезону підгодівлі допомагають деревам без зайвої напруги підтримувати високу продуктивність.
Починати підгодовувати яблуню потрібно з моменту, коли з набряклих бруньок починають утворюватися листя. Грунт до цього часу вже тане. Внесені органічні і мінеральні добрива будуть використані кореневою системою.
Строки внесення добрив в саду
Підгодівля високорослих яблунь
Садівники починають покармливать високорослі яблуні з третього року після садіння саджанців на постійне місце. До цього часу їм вистачає живлення, яке вони отримали в момент висадки.
Навесні бажано проводити внесення органіки. Навесні дереву потрібні азотні добрива, ними багаті саме органічні речовини.
Після цвітіння яблунь рослини потребують фосфорних і калійних добривах. Для утворення зав’язі і формування плодів потрібно достаток мінеральних добавок. Пізніше, для плодового дерева буде потрібно повний набір поживних речовин. Яблука будуть наливатися і дозрівати.
Ближче до осені для яблуні актуальним буде підготовка до зимівлі. В цей азотні добрива потрібні в невеликій кількості. Для одревесненія приросту цього року рослина потребує в фосфорних добривах. Калій сприяє накопиченню харчування для зимівлі, а також інтенсивного росту при початку сокоруху взимку.
На підставі викладеного визначаються потреби яблуні протягом весни, літа і осені:
- ранньою весною (квітень) – органічне підживлення;
- після цвітіння – мінеральна фосфором і калієм;
- влітку (червень-липень) – комплексна підживлення всіма поживними речовинами;
- восени (вересень) – фосфорне і калійне живлення.
Чудовим методом боротьби з грибковою інфекцією є обприскування дерев і пристовбурних територій сечовиною. Концентрат цієї речовини сприяє усуненню грибків та шкідників, що зимують у грунті.
Підгодівля середньорослих яблунь
Дерева середньорослі починають підживлювати з другого року після посадки на постійне місце. Строки обробки відповідають високим деревах. Однак, слід враховувати, що загальна біомаса дещо менше. Тому у всіх підгодівлі для середньорослих яблунь обов’язково повинні бути присутніми азотні добрива.
Підгодівля карликових і колоновидна яблунь
При вирощуванні плодових дерев на карликових підщепах влітку потрібно виконати не одну, а дві підгодівлі. Їх проводять в середині червня і в середині липня. Одна з літніх підживлень може бути позакореневого. Розпорошуючи поживні добавки на листя, садівники досягають більшого ефекту від підживлення дерев.
При підготовці до зими процес розтягується на два місяці. Тому у вересні крім фосфорних і калійних добрив корисно внести органічне харчування. Тоді буде сформовано необхідний запас харчування в кореневої частини.
Органічні добрива для підживлення яблунь
Органіку застосовують у вигляді перегною або в якості рідких підживлень. У таблиці 1 наведені норми для яблунь різних типів.
Таблиця 1
Внесення органічних добрив під яблуні
| Вид органічних добрив | Спосіб застосування і кількість внесених добрив | ||
| Високорослі | Середньорослі | Карликові та колоновидні | |
| Гній ВРХ | Готуються рідкі підгодівлі у вигляді концентрату. Концентрат 5…7 кг на 200 л води. Після витримки протягом 5…7 днів розводиться водою 1 до 10. | ||
| Під кожне дерево виливають по 20…30 л | Під кожне дерево виливають по 10…20 л | Під кожне дерево виливають по 5…10 л | |
| Кролячий гній | Під кожне дерево висипають до 1 кг сухого гною | Під кожне дерево висипають 0,5…0,7 кг сухого гною | Під кожне дерево висипають 200…300 г сухого гною |
| Курячий послід | Готуються рідкі підгодівлі у вигляді концентрату. Концентрат 2…3 кг на 200 л води. Після витримки протягом 5…7 днів розводиться водою 1 до 20. | ||
| Під кожне дерево виливають на 15…20 л | Під кожне дерево виливають по 7…10 л | Під кожне дерево виливають по 3…5 л | |
| Гній овець або кіз | Під кожне дерево висипають до 0,8 кг сухого гною | Під кожне дерево висипають 0,3…0,4 кг сухого гною | Під кожне дерево висипають 100…150 г сухого гною |
| Перегній гною ВРХ | Під кожне дерево вносять 3…4 відра перегною | Під кожне дерево вносять 2…3 відра перегною | Під кожне дерево вносять 0,5…1,0 відра перегною |
| Компост рослинних залишків | Під кожне дерево вносять 3…5 відер компосту | Під кожне дерево вносять 2…3 відра компосту | Під кожне дерево вносять близько 1 відра компосту |
| «Зелене» добриво (трав’яний настій) |
|
||
| Під кожне дерево виливають на 40…50 л | Під кожне дерево виливають по 20…30 л | Під кожне дерево виливають по 5…10 л | |
Багато садівники задають питання, про те які трави потрібно використовувати у приготуванні зеленого добрива. Короткий склад і властивості наступні.
- Кропива починає проростати однією з перших. В перший місяць (березень-квітень) кожен кущ може набрати до 250…300 р. У складі зеленої маси присутні азот, фосфор і калій. Є також набір мікроелементів, винесених з грунту.
- Чистотіл по строках проростання відстає від кропиви всього на 5…7 днів. Зелена маса дещо менше (близько 100…120 м). Однак присутні основні елементи. Відзначають також наявність йоду, бору і молібдену. Для дерев – це необхідні мікроелементи для росту і розвитку.
- Кульбаба з’являється навесні. До початку цвітіння у нього формуються потужні листя. Їх маса досягає до 30…40 р. В них присутній необхідний набір харчування. Додатково це рослина виносить з грунту залізо, вкрай необхідне для яблук.
- Яснотка за строками розвитку схожа на кропиву. Маса в кінці квітня до 40…50 р. На 1 м2 можна скосити до 300…350 р.
- Мокриця набирає максимум маси в червні-липні. З 1 м2 площі можна зібрати до 200…250 р. Переважно накопичують фосфорні та калійні сполуки.
- Пирій повзучий, вівсюг, куряче просо та інші однодольні бур’яни накопичують азотне живлення. Маса 1 м2 може досягати до 800…1000 р.
- Грицики накопичує фосфорні та калійні сполуки. Вона зацвітає вже в кінці квітня і продовжує нарощувати насіння до кінця серпня.
Рідкі мінеральні добрива вносять у поливні кола. Їх розташовують на відстані від стовбура:
- для високорослих дерев в радіусі 1,5….2,0 м;
- для середньорослих яблунь – 0,8…1,2 м;
- для карликів і колоновидна яблунь – 0,4…0,6 м.
Мінеральні добрива для підживлення яблунь
При разовій підгодівлі використовуються гранули, які насипають у зонах внесення добрива. Азотний прикорм виконується згідно з рекомендаціями (таблиця 2)
Таблиця 2
Норми внесення гранул азотних добрив
| Хімічна формула речовини | Найменування | Кількість добрива для 1 дерева, р | ||
| Високорослі яблуні | Середньорослі яблуні | Карликові та колоновидні яблуні | ||
| NH₄NO₃ | Аміачна селітра | 120…180 | 65 90… | 30…50 |
| (NH₄)₂SO₄ | Сульфат амонію | 250…300 | 120…160 | 40…65 |
| CO(NH₂)₂ | Сечовина | 85 125… | 50…75 | 25…35 |
| KNO₃ | Калієва селітра | 35…45 | 25…30 | 10…20 |
У таблиці 3 наведено рекомендації щодо використання фосфорних добрив.
Таблиця 3
Норми внесення фосфорних добрив
| Хімічна формула речовини | Найменування | Кількість добрива для 1 дерева, р | ||
| Високорослі яблуні | Середньорослі яблуні | Карликові та колоновидні яблуні | ||
| Ca(H₂PO₂)₂∙H₂O + 2CaSO₄ | Простий суперфосфат | 40…50 | 30…35 | 10…15 |
| Са(H₂PO₄)₂∙H₂O | Подвійний суперфосфат | 20…25 | 15 18… | 5…8 |
В таблиці 4 наведено рекомендації щодо використання калійних добрив.
Таблиця 4
Норми внесення калійних добрив
| Хімічна формула речовини | Найменування | Кількість добрива для 1 дерева, р | ||
| Високорослі яблуні | Середньорослі яблуні | Карликові та колоновидні яблуні | ||
| KCl | Хлористий калій | 12…18 | 10…15 | 8…12 |
| K₂SO₄ | Сірчанокислий калій | 16…22 | 12…15 | 10…14 |
| Формули немає | Калійна сіль | 16…20 | 12…15 | 10…14 |
| K₂SO₄ + набір мінеральних включень | Калімагнезія | 22…25 | 18…21 | 12…15 |
У таблиці 5 наведено рекомендації щодо використання комплексних добрив.
Таблиця 5
Норми внесення комплексних добрив
| Хімічна формула речовини | Найменування | Кількість добрива для 1 дерева, р | ||
| Високорослі яблуні | Середньорослі яблуні | Карликові та колоновидні яблуні | ||
| KNO₃ | Калійна селітра | 35…45 | 25…30 | 10…20 |
| NH₄H₂PO₄ | Амофос | 85 110… | 60…70 | 30…40 |
| (NH₄)₂HPO₄ + (NH₄)₂SO₄ | Сульфоаммофос | 85 110… | 60…70 | 30…40 |
| (NH₄)₂HPO₄. | Діамонійфосфат | 95…130 | 75…90 | 45…50 |
| (NH)₂SO₄ + (NH₄)₂HPO₂ + K₂SO₄ | Аммофоска | 95…130 | 75…90 | 45…50 |
| NH₄H₂PO₄ + NH₄NO₃ | Нітроамофос | 110 125… | 95 110… | 60…75 |
| NH₄H₂PO₄ + NH₄NO₃ +
KCL |
Нітроамофоска | 110 125… | 95 110… | 60…75 |
Як вносити мінеральні добрива яблунь в саду
Коріння рослини, які можуть отримати харчування при підгодівлі, розташовані на деякій відстані від стовбура. Біля самого стовбура вносити добрива безглуздо. Там є тільки великі скелетні відростки.
Щоб простіше виробляти прикорм високого дерева, на відстані близько 1,7…2,2 м викопують круглі чи квадратні лунки. Їх глибина складає близько 30 см. А розмір по ширині приблизно дорівнює 25…30 див.
Намагаються викопати декілька подібних ямок, приблизно 5…7 шт. В них рівномірно висипають мінеральну підгодівлю. Ямки присипають зверху землею. Через пару днів, якщо немає опадів, дерева поливають. На кожну яблуню доведеться вилити від 10…40 л води (залежить від розмірів).
Висновок
- Отримання хорошого врожаю яблук можливо при регулярних підгодівлі.
- Для кожного типу дерев норми внесення різні.
