Теплі грядки
Їх пов’язують з ім’ям далекосхідного городника-любителя, авіа-інженера Ігоря Лядова. Він удосконалив метод Митлайдера, скоротивши междурядия до 50-60 см, збільшивши ширину грядки до 50 см і піднявши її до висоти 50-80 див.
Використавши всі переваги високих грядок, В. Лядов надав їм ще одну властивість – вони стали «теплими»! Для цього він розробив структуру ґрунту в такий грядці:
- на дно укладають шар картону, який запобігає розвиток багаторічних бур’янів;
- на картон висипають шар річкового піску висотою 5-7 см, це необхідно для дренажу;
- потім створюють товстий шар з деревних відходів: подрібнені гілки, обрізки деревини;
- поверх цього шару поміщають рослинні рештки;
- останнім шаром є шар родючої землі, завтовшки не менше 30-40см.
Борти грядки фарбують світлою фарбою, щоб земля всередині короба не перегрівалася і не пошкоджувалась шкідниками.
Так як висока грядка, борти її нагріваються сонцем, випаровування відбувається інтенсивніше, ніж в основній землі, тому полив такий грядки потрібен більш рясний і частий. Цього можна уникнути, якщо застосовувати мульчування посадок на грядці.
Головною перевагою такої грядки є підвищена температура ґрунту в ній, що досягається виділенням тепла при гнитті рослинних залишків і нагріванням стінок короба сонцем. Тому на такі грядки висаджують ранню розсаду або теплолюбні культури.
Теплі грядки дозволяють збільшити врожай на 30-40%, при цьому суттєво скоротивши обсяг роботи.
