Початківці городники впевнені, що вирощувати буряк дуже просто, так як ця культура невибаглива і некапризная. Але насправді це не так. Буряк відрізняється від інших агрокультур тим, що у вегетаційний період вона «висмоктує» з грунту всі поживні компоненти.
Якщо не вносити підживлення у грунт, то буряк дасть низький і неякісний урожай. Сьогодні ми поговоримо про те, чим удобрювати буряки, які вибрати і поживні органічні сполуки, що стимулюють розвиток міцних коренеплодів.
Підготовка грунту перед посівом
Буряк активно росте на пухких грунтах і нейтральною кислотністю. На різних етапах вегетаційного розвитку культура поглинає різну кількість поживних речовин. Саме це необхідно враховувати при внесенні добрив в грунт.
Основними поживними компонентами для буряків (як і для інших рослин) є калій, фосфор і азот. Але в певний період агрокультура потребує більше азотистих з’єднаннях, в інший період — у фосфорі або ж в калії.
Неправильне внесення підгодівлі грунт може призвести до того, що замість коренеплодів у рослини почне активно розвиватися бадилля.
Підготовка грунту перед посівом насіння або розсади — важливий етап вирощування агрокультур. Щоб зібрати якісний урожай, необхідно дотримуватися основи сівозміни.
Буряк рекомендовано висаджувати на гряди, де раніше росли огірки, солодкий перець або картоплю. А от якщо буде висаджено на місце, де росла капуста або моркву, то про повноцінний врожай можна і не мріяти.
Якщо грунт є родючою, то допускається внесення тільки мінеральних підживлень. Внесення органіки може погубити рослини.
В неродючий грунт обов’язково внесення органічних сполук. Добрива вносяться восени. Хорошими прикладами органіки є:
- компост (4 кг на 1 кв. м.);
- гній (4 кг на 1 кв. м.);
- перегній (2 кг на 1 кв. м.).
Спільно з органікою допускається внесення в грунт суперфосфату або хлористого калію.
Підготовка насіння і розсади перед посівом
Перед посівом важливо підготувати і насіння. Для дезинфекції насіння замочують у слабкому розчині марганцівки на 20 хв. Щоб стимулювати ріст і розвиток рослин насіння на добу замочують у спеціальному живильному складі:
- «Агрікола-4» або суперфосфат (1 ч. ложка препарату на 1 л. води);
- «Энерген» або «Бутон» (1 гр. препарату на 1 л. води);
- деревна зола (1 ст. ложка порошку на 1 л. води).
Якщо в якості посівного матеріалу використовується розсада, то її також необхідно загартувати перед внесенням у відкритий грунт. Один раз молоді рослини потрібно підгодувати спеціальними складами «Для розсади», «Зростання», «Овочі», «Універсальний».
Якщо посів розсади проводиться якісний, збагачений вітамінами і мінералами грунт, то додаткового внесення підгодівлі не потрібно.
Графік внесення підгодівлі
Протягом усього вегетаційного періоду буряк важливо забезпечити достатньою кількістю підживлень. Але внесення того чи іншого мінерального речовини залежить від стадії розвитку рослини.
Як підібрати добриво для буряків залежно від її стадії розвитку?
Квітень
Внесення в грунт мінеральних речовин, що сприяють поліпшенню якості грунту. У цей період рекомендований посів сидератів (рослини, сприяють поліпшенню складу грунту і насичують грунту вітамінізованими речовинами). Відмінним варіантом рослини-сидерата є біла гірчиця.
Травень
Внесення добрив, активними компонентами яких є азот і калій.
Червень
Стимуляція рослини за рахунок збагачення грунту соляним розчином (10 л води+2 ст. ложки кухонної солі на 1 кв. м).
Липень
Збагачення грунту органічними сполуками — курячий послід (співвідношення з водою 1:10), гній (співвідношення 1:10). Змішування грунту з аміачною селітрою (на 1 кв. м. 8 гр. активного з’єднання).
Серпень
Збагачення грунту соляним розчином або розчином деревної золи.
Вересень
Після збору врожаю збагачення грунту органічними і мінеральними сполуками.
На етапі формування коренеплодів не рекомендується зловживати мінеральними підгодівлями. Активні з’єднання таких добрив містять нітрати, які впроваджуються в плоди. Для стимуляції росту рослини і розвитку коренеплодів на цьому етапі необхідно використовувати тільки натуральні підживлення. Наприклад:
- сечовина є джерелом азоту;
- соляний розчин — джерело натрію.
Для підвищення стійкості рослин до несприятливих природних факторів рекомендовано використання спеціальних складів, абсолютно нешкідливих і для рослин, і для людини. Відмінним прикладом таких підживлень є наступні препарати:
- «Оберіг»;
- «Циркон».
Наслідки неправильного внесення підгодівлі
Будь-мінеральне добриво містить у своєму складі хімічні сполуки, які здатні певним чином позначатися на розвитку агрокультури.
Неправильне використання підживлень (порушення строків внесення підгодівлі, неправильно підібраний склад) негативно позначається на здоров’ї рослини і його врожайності.
До чого ж призводять помилки городників?
- Збагачення грунту натрієвої або калієвої селітри сприяє підвищенню врожаю, але зазначені сполуки виділяють нітрати, які накопичуються в коренеплодах. Щоб уникнути отруєння овоча, необхідно замінити зазначені добрива на амідні і амонійні сполуки з азотом, а також на калійну сіль.
- Буряк, яка вирощується для вживання дітьми, не рекомендується підживлювати азотними сполуками. Для такого роду рослин необхідні підгодівлі з фосфором і калієм.
- Перенасичення ґрунту азотистими добривами провокує активне розвиток бадилля, але уповільнення зростання коренеплодів.
- При дефіциті бору у агрокультури відбувається відмирання точок росту. Не допустити подібної неприємності допоможе позакореневе підживлення 0,2% розчином борної кислоти.
- При нестачі калію на листках рослини утворюються жовті плями. Виправити ситуацію можна внесенням поживного складу — на 5 л. води 40 гр. хлористого калію і 100 гр. вапна. Через 2 тижні поживну підгодівлю повторити.
- Яскраво-червоний колір бадилля вказує на дефіцит натрію. У цьому варіанті грунт удобрюється сольовим розчином і присипається деревною золою.
Висновок
- Для одержання багатого врожаю перед посівом насіння буряків у відкритий грунт необхідно збагатити грунт мінеральними та органічними сполуками.
- Дотримуючись графік внесення підгодівлі можна стимулювати рослина на активне зростання і повноцінне плодоношення.
- Помилки при внесенні підживлень призводять до втрати якості та кількості врожаю.
